image.jpg

Derginin Adı: CURRENT ISSUES OF SOCIAL STUDIES AND HISTORY OF MEDІCINE
Cilt: 2015/1
Sayı: 1
Makale Başlık: Southern Ukraine nobility’s ethnic structure (late 18th – early 19th centuries) (2)
Makale Alternatif Dilde Başlık: Этническая структура дворянства Юга Украины (конец ХVIII – ХІХ вв.) (2)
Makale Eklenme Tarihi: 14.2.2016
Okunma Sayısı: 1
Makale Özeti: В статті аналізується етнічний склад дворянства Катеринославської, Херсонської та Бессарабської губерній; участь аристократів українського, російського, молдавського, грець-кого, німецького, італійського походження у процесах колонізації та освоєння південно-українських земель Російської імперії впродовж кінця ХVIII- ХІХ ст. Автор дослідження висловлює думку про три хвилі міграції молдавського етносу до українських провінцій в XVIII столітті. Перша хвиля переселень представників молдавського етносу була пов'язана з провалом Прутського походу під командуванням Петра I в 1711 році, коли російська нація прийняла 24 сім’ї бояр з молдавським господарем Д. Кантемиром. Їх поселення були в основному на Слобожанщині, де вони отримали 710 подвір’їв. З середини XVIII ст. почалася друга хвиля молдавської міграції на південні українські землі, до якої були безпосередньо залучені також представники молдавських бояр. Таким чином, в 1752 році молдавський боярин Манолакій Замфіракович служив в Новій Сербії. Лейтенант М. Фухаров, полковий комісар П. Вітер служили в Словяносербії. За словами А. Скалковського, в 1753 Василь Звєрєв, молдаванин за походжен-ням, чиє справжнє ім'я було Василе Лупул, брав активну участь у створенні Новокозачого полку, охопивши більше тисячі селян у південних українських земель, з яких були сформовані компаній військово-сільськогосподарські посе-лення. Третя хвиля міграції молдавських бояр відбулася в 90-ті роки XVIII ст. коли Росія готувалася приєднати Бессарабію, і заохочувала жити на своїй території. Наприкінці XVIII ст. серед землевласників Катеринославської губернії було чимало представників молдавської аристократії – власник Rosseti, фактичний таємний радник князя Kantakuzino, князь Pervula Kantakuzino, Принцеса Roksandrу Hiku, генерал-майор В. Звєрєв (Лупул). У той же час в Тирасполі було двадцять шість молдавських боярів. Загальна площа землі, відданої їм склала 251,535 га. Після 1812 р. потік молдавських мігрантів до Катеринославської і Херсонської провінцій обмілів. Це сталося значною мірою через включення Бессарабії до складу Російської імперії. Як влучно зауважив дослідник Д. Ба-галій, «... не треба судити строго колоністів південних українських земель. Деякі з них зробили більше, інші - менше. Багато чого було Tsyganenko L. Southern Ukraine nobility’s ethnic structure … АПСНІМ. – 2015. – № 1 (5) 29 зроблено добре і корисно. Там не було якогось надзвичайного зла. Деякі прагнули служити громадським інтересам, інші просто виконували свій обов'язок, ще дехто прагнув слави, в той час як хтось відмовився від своєї користі. Але врешті-решт робота була пророблена велика: Новоросійський регіон був у руках мирного населення і зростав культурно». Не применшуючи внеску іноземців в процесі колонізації регіону, вважаємо, що основне навантаження щодо розвитку південних українських земель, їх політико-адміністратив-ний устрій лягло на плечі представників традиційних для цих земель етнічних груп – українських, російських, поляків і молдаванів.
Alternatif Dilde Özet: Анализируется этнический состав дворянства Екатеринославской, Херсонской и Бессарабской губерний; участие аристократов украинского, русского, молдавского, греческого, итальянского, немецкого происхождения в процессах колони-зации и освоения южноукраинских земель Российской империи в конце ХVIII- ХІХ вв.

PDF Formatında İndir

Download PDF